Відбувся майстер-клас з писанкарства! - 12 Квітня 2011 - Сайт студентів ВНУ

Живи, насолоджуйся, досягай...

Опитування
Чи потрібна на цьому сайті електронна бібліотека
Всього відповідей: 317
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
З Новим Роком
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Квітень » 12 » Відбувся майстер-клас з писанкарства!
22:11
Відбувся майстер-клас з писанкарства!


12 квітня 2011року з ініціативи Студентської ради університету, було проведено майстер-клас з писанкарства, котрий провів для усіх бажаючих Андрій Бондарук – професійний писанкар.

«Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу, саме тому ми вирішили продовжувати цю чудову традицію серед студентів Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Я з певністю можу сказати, що усі присутні здобули неоціненний досвід, дізнались багато цікавих фактів про писанки і, звичайно, удосконалили свої вміння і повернулись до дому з піднесеним настроєм та оригінальними сувенірами» - поділилась враженнями від заходу Голова Студентської ради – Яна Цапук.
Своєрідні місцеві відміни писанкарства існували і на початку XX ст. Розрізняють писанки Подніпров'я, Слобожанщини, Полісся, Поділля, Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини тощо. На Слобожанщині й Покутті поширені крапанки, на Бойківщині й Лемківщині — так звані шпилькові й крапанки. Найбільша філігранність орнаментальних мотивів притаманна гуцульським писанкам, виконаним писачком з конусоподібною трубочкою.
Писанки виготовляли навесні, перед Паскою, сільські дівчата і жінки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін. Тому й техніка декорування' різнилася. На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Писанки переважно виготовляли для себе і лише зрідка для продажу на ярмарку.

Як розповів нам майстер, писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними влаштовували ігри «невбитки», «навкатки» та ін. З випорожнених писанок, додаючи до них з кольорового паперу хвіст, крила та голівку з тіста, виготовляли так звані голуби. їх, а також писанки, нанизані на шнурочок (здебільшого по три), підвішували поблизу ікон, прикрашаючи таким чином житло.

Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва, тому ми відчуваємо велику гордість за можливість бути продовжувачами українських традицій.

                                                                           Терешко Любов,

                                                                           секретар Студентської ради

Переглядів: 301 | Додав: MrBeen | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0